Для виховання особистості необхідна така організація педагогічного процесу,яка втілюе перш за все психологічно бережне ставлення до особистості дитини.повагу в ній людини,яка має право на особоисте життя.Наш пед.колектив спрямовуе цю роботу посилаючись на досвід роботи педагогів ДНЗ №12 м.Умань.

У своїх стосунках з дітьми вихователь має пам`ятати про наступне:

     Дитина йому нічого не винна,це він повинен допомогти дитині стати більш впевненою і відповідальною.

      У кожній конкретній несприятливій ситуації потрібно зрозуміти,чого прагне дитина і чому вона це робить, і тільки з урахуванням її стану та інтересів  вимагати від неї дотримання соціальних норм і правил.

       Нав`язування правил і вимог проти волі дитини - це насилля,навіть коли наміри дорслого є позитивними.

       Заборон і вимог не повинно бути забагато  - призводить до пасивності і низької самооцінки вихованців.

       Тиха,сором`язлива дитина потребує професійної допомоги вихователя так само, як і непосидюча,гіперактивна.

       Благополучна соціальна ситуація розвитку -  нацкращий метод передачі дітям моральних норм і правил людського співжиття.Бесіда про моральність не підкріплені захистом дітей від впсихічного і фізичного насилля - демагогія і небезпечна практика.

       Забезпечувати успіх у всіх справах дитини, і особливо у творчості, через розумну дозу допомоги - його завдання.

       Хвалити вотрібно від душі,а вірити і довіряти безумовно.

       Необхідно домовлятися, знаходити спільне рішення, поступатися бажаннями.

       Пробачати потрібно щиро.

       Порінювати дітей, ставити їх один одному за приклад, а також наказувати, жорстоко вимагати не варто.

       Пам`ятайте: примусове навчання не приносить користі. Начання потрібно організовувати таким чином, щоб дитина займалася з бажанням, була ініціативною! Необхідно постійно заохочувати зусилля дитини і саме його прагнення дізнатися щось нове, навчитися нового.

      Знайте: краще чують того, хто тихіше говорить.

      Пам`ятайте: у кожної дитини свій термін і свій час досягнення.

      Порівнюйте досягнення дитини тільки з його ж власним, але не з досягненнями інших, уникайте негативних оцінок і особистості дитини загалом,і результатів її діяльності.

      Засоби наочності повинні мати свої межі, тобто відповідати віку дітей, їхнім можливостям, а також програмовим завданням етапу засвоєння матеріалу.

      Мають бути створені умови для здійснення дитиною пошукових способів орієнтування: частіше звертайтесь до дітей із завданням - подумати, здогадатися.

      Під час виконання завдань у дитини повинна виникнути потреба в знаннях, у тому числі у способі здійснення здійснення завдань.

      Діти мають навчитися точно і зв`язано висловлювати свої думки: не навантажуйте їх терінами - поясніть сутність понять, які вони виражають.Розуміння важливіше за запам`товування!

                                    ЯК ПОБУДУВАТИ НОРМАЛЬНІ СТОСУНКИ З ДИТИНОЮ?

Спілкування так само необхідне дитині, як і їжа. Спілкування може бути не тільки здоровим, а й шкідливим. Проблемні,важкі, неслухняні діти - це завжди результат стосунків сім`ї ща неправильно склалися.

Стиль батьківської взаємодії мимоволі "записується" у психіці дитини. Більшість батьків. які звертаються за психологічною допомогою з приводу важких дітей,самі в дитинстві страждали від конфліктів з батьками. Більшість батьків виховують своїх дітей так, як їх самих виховували в дитинстві.Приховувати чи накопичувати свої негативні почуття за негарні  вчинки дітей, неможна.Їх потрібно висловлювати,але висловлювати пам`ятаючи такі правила.

       Можна висловлювати своє невдоволення окремими діями дитини, але не дитиною загалом.

       Можна осуджувати дії дитини. Але не її почуття, якими б не бажаними чи не дозволеними вони не були. Якщо вони у неї виникли, то для цього є підстави.

       Невдоволеність діями дитини не повинно бути систематичними,інакше воно переросте в неприйняття її.